traces
UK
FrançaisEnglishSvenskaУкраїнськаEspañol
Patrick Chartol×leif.e.boman×Bohdana FrolyakМатерія · Світло · Пам’ять

TRACES

Дотик. Слід залишається.
Colorium: блакитні, пурпурові й рожеві прозорі шари, пронизані темними слідами

Те, що матерія
дає нам відчути.

01 / COLORIUMPatrick Chartol · La Traverse, 2017
Мистецький діалог від 2017 рокуЗ музикою Богдани Фроляк
Побачити світ інакше

Земля стає звуком.
Світло — краєвидом.
Слід — спогадом.

Стіна зі слідами часу. Жменя землі. Пластина, пронизана світлом. Patrick Chartol і leif.e.boman відштовхуються від відчутної матерії, щоб відкрити простори сприйняття. Музика Богдани Фроляк продовжує цей діалог в Amygdala. Образи, об’єкти, музика: форми відгукуються одна одній, межі розчиняються.

IМатерія / ПоглядPatrick Chartol

Світ уже
творить картини.

У La Traverse колишня залізнична станція стає майстернею. Стіни, рейки й покинуті предмети розкривають власні композиції. Іноді достатньо лише змінити спосіб дивитися.

Знайдені картиниLa Traverse · 2017
Час на поверхні2017

Зібрати.
Окреслити.
Виявити.

Письмо без абетки2017
IIСвітло / СприйняттяChartol × Boman

Образ
у стані живого руху.

Прозорість. Нашарування. Вібрації.
Від світлового об’єкта до фільму: колір стає простором, у якому можна оселитися поглядом.

Інсталяція Colorium
СВІТЛОВИЙ ОБ’ЄКТ

Colorium

Світло проходить крізь прозорі розписані пластини. Матерія змінюється зі зміною точки спостереження.

Об’єкти, образи й музика в діалозі↔Дайте собі час дивитися.
IIIЗемля / Пам’ятьSOIL

Те, що
земля
зберігає.

Для leif.e.boman земля — це матерія, місце і пам’ять. Зібрані зразки стають інсталяціями, а дані їхнього аналізу — матеріалом для звукової творчості.

Мистецька інтерпретація наукових даних: інший спосіб слухати, а не запис природного звучання ґрунту.

leif.e.boman · Круговий спектр — анімований фрагмент
SOIL — Спільна матеріяleif.e.boman · Архів
Still Remember

Від Сараєва до краєвидів Amygdala краса зустрічається також із відсутністю, ранами й людською пам’яттю. Тональність творів змінюється. Погляд залишається уважним.

Живий атлас

Від одного сліду
до іншого.

Зібрати матерію. Пропустити крізь неї світло. Перекласти її мовою звуку. Зберегти її пам’ять.

Можлива нитка між творами: кожна зустріч відкриває власне прочитання, нові зв’язки та запитання.

Patrick Chartol

Colorium

Прозорі розписані пластини, пронизані світлом. Зі зміною точки спостереження шари накладаються, відступають і перекроюють простір. Colorium запрошує рухатися довкола кольору, а не лише дивитися на нього спереду.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Крізь колір

Прозорість змінює природу картини. Перед непрозорою поверхнею погляд натрапляє на межу; тут він проходить крізь один шар, зустрічає інший і повертається до першого. Colorium можна прочитати як живопис, що розгортається в глибину: колір належить і розписаному матеріалу, і світлу, яке його пронизує.

Рух стає способом бачити. Два сліди можуть збігтися з однієї точки спостереження й розійтися за кілька кроків. Не обов’язково шукати остаточний образ: цікаві саме проміжні стани, коли видиме ніби ще тільки складається. Відвідувач не мусить змінювати об’єкт; сама його присутність оновлює прочитання.

У TRACES цей твір утворює перехід від знайденої матерії до рухомого зображення. Слід уже не лише пам’ять про жест: він стає можливістю перетворення. Таке прочитання пов’язує Colorium із фільмами, не ототожнюючи світловий об’єкт із його переосмисленням на екрані.

Симуляції експозиції

Colorium у центрі слабо освітленої зали, в оточенні робіт на полотні, створенню яких він сприяв.

Симуляції експозиції 01
Симуляції експозиції 01
Симуляції експозиції 02
Симуляції експозиції 02
Симуляції експозиції 03
Симуляції експозиції 03
Симуляції експозиції 04
Симуляції експозиції 04
Вибрані роботи — друк на полотні
Вибрані роботи — друк на полотні 01
Вибрані роботи — друк на полотні 01
Вибрані роботи — друк на полотні 02
Вибрані роботи — друк на полотні 02
Вибрані роботи — друк на полотні 03
Вибрані роботи — друк на полотні 03
Вибрані роботи — друк на полотні 04
Вибрані роботи — друк на полотні 04

Patrick Chartol

Знайдені картини

Стіна, патьок, потерта поверхня: кадрування виявляє композицію, яка вже існувала. Робота в La Traverse вводить ці зустрічі в діалог із живописом і матеріалами самого місця.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Обрати те, що вже було

Знайдена картина починається з вибору погляду. Звичайна поверхня стає композицією, щойно ми окреслюємо її межі. Патьоки, плями й сліди зношення не обов’язково мали виникнути як зображення. Кадрування встановлює між ними зв’язки: лінія набуває ваги, порожнеча стає подихом, один колір ніби відповідає іншому.

У цьому можна побачити мимовільну співпрацю часу, матеріалів і глядача. Іржа вимальовує течію; зелені та вохристі поверхні пропонують інші ритми. Ці відмінності запрошують розглядати три образи разом, не вигадуючи історії їхнього походження чи занедбання, яких самі фотографії не можуть засвідчити.

Зберегти слід, перш ніж його перетворити, — так починається подальша подорож. Там, де Colorium пропускає світло крізь матерію, «Знайдені картини» проводять увагу крізь звичку. Те, що здавалося незначним, набуває присутності.

Ще три знайдені картини
Знайдена картина 01
Знайдена картина 01
Знайдена картина 02
Знайдена картина 02
Знайдена картина 03
Знайдена картина 03

leif.e.boman

Forgotten Memories

Архівні матеріали показують поле зразків землі, розташованих у впорядкованому сузір’ї. У цьому творі зустрічаються ґрунт і пам’ять про зниклих людей; документи згадують також їхнє втілення у звуці. Фотографія фіксує попередню інсталяцію, а не план майбутньої виставки.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Множинність присутностей

Інсталяція поєднує два масштаби: окремий фрагмент землі й поле, яке вони утворюють разом. Здалеку погляд зустрічає певний порядок; зблизька може шукати відмінності фактури й кольору. Ця напруга між цілим та одиничним відкриває один зі способів наблизитися до роботи пам’яті.

Землю можна прочитати як те, що залишається від місця, коли його мешканців немає. Вона не замінює ні людей, ні їхніх історій. Натомість робить відчутною відстань: щось присутнє перед нами відсилає до того, чого ми не бачимо. Впорядковане розташування не скасовує цієї відсутності — воно дає їй простір.

Це прочитання перегукується зі «Знайденими картинами» увагою до матерії, але змінює її емоційну вагу. Тут слід відкривається до людської пам’яті. Перехід між такими творами у виставці потребував би паузи: глядач залишає гру поверхонь заради тихішої присутності. Це редакційно запропонований зв’язок, а не вже ухвалена сценографія.

leif.e.boman

SOIL

SOIL досліджує перетворення даних про матерію на візуальні та звукові форми. Йдеться про соніфікацію — мистецьку побудову на основі даних, а не запис природного звучання землі. Спектр відкриває інший спосіб сприймати ґрунт.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Від даних до досвіду

Перехід від землі до звуку передбачає переклад. Аналіз дає дані, а обрані відповідності дозволяють зробити їх чуттєво сприйнятними. Результат — не прихований голос, який просто вдалося вловити. Він народжується із зустрічі матерії, вимірювання та мистецької уяви.

Спектр пропонує образ цього переходу: відмінності стають співвідношеннями кольорів, інтервалами й візуальними ритмами. Його можна розглядати як можливу партитуру, а не вичерпне зображення ґрунту. Обертання, додане на цьому сайті, супроводжує споглядання; це не наукове вимірювання в реальному часі й не оригінальна анімація, приписана митцеві.

У TRACES SOIL ставить запитання: що залишається від матерії, коли змінюється її мова? Земля залишається відправною точкою, але слухання відкриває інший досвід, ніж споглядання. Тут виникає зв’язок із Colorium: в обох випадках матерія стає порогом нового сприйняття. Водночас історичні версії та пов’язані з ними співпраці не є взаємозамінними.

Погляд музиканта · уривки

Земля як співрозмовниця

Sir Niels Lan Doky пропонує чуттєве й умоглядне прочитання творчості leif.e.boman: запрошення уявити наші стосунки із Землею.

Результатом є колекція унікальних і захопливих звуків, кожен з яких докорінно відрізняється від інших залежно від походження зразка ґрунту, з якого цей звук було отримано.

Можна розвинути цю думку й розглянути реалістичну можливість того, що сама наша планета, а не лише органічні форми життя, які її населяють, не тільки жива, а й зазнає впливу наших дій, реагує на них і висловлюється через тонкі та абстрактні форми спілкування, які ми лише починаємо вчитися відчувати, не кажучи вже про розуміння.

— Sir Niels Lan Doky

Patrick Chartol · leif.e.boman · Bohdana Frolyak

Amygdala

Фільм поєднує образи Патріка, дослідження leif.e.boman та музику Богдани Фроляк. Матерія стає рухом; слухання змінює погляд. Інша форма цієї зустрічі вимальовується в роботі Патріка над стереоскопічною версією.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Пам’ять у русі

У фільмі слід набуває часової тривалості. Глядач уже не лише обирає, куди дивитися: він зустрічає появи, перетворення і зникнення. Форма може залишатися в пам’яті після того, як зникає з екрана. Цю стійкість можна прочитати як зв’язок між абстрактним образом та інтимним досвідом пригадування.

Музика Богдани Фроляк запрошує почути ці образи інакше. Та сама форма може здаватися завислою, напруженою чи відкритою залежно від того, що її супроводжує. Музику не потрібно зводити до коментаря, а зображення — до ілюстрації: їхня зустріч створює третій простір, простір глядацької уваги.

Amygdala продовжує рух, розпочатий у Colorium та SOIL: матерія, сприйняття, переклад, пам’ять. Прозорість можна осмислити як нашарування відчуттів, а слід — як те, що переживає їхню появу й зникнення. Ця тяглість пропонує шлях для слуху й погляду, не зводячи фільм до єдиного пояснення.

leif.e.boman · Patrick Chartol

Bosnia Symphony

Документ під назвою «NUMBER ONE» представляє цей проєкт аудіовізуальної інсталяції як «Bosnia Symphony». Робоча візуалізація уявляє темну залу зі світловим полем на підлозі. Вона відкриває можливий діалог між образом, простором і звуком.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Дати простір слуханню

Робоча візуалізація показує темну залу, організовану довкола поля на підлозі. Це натякає на досвід, відмінний від споглядання картини на стіні: тіло має знайти своє місце перед певною протяжністю, її відстанями й межами. Зображення ставить просторове запитання, але не визначає остаточних розмірів чи матеріалів.

Назва Bosnia Symphony зближує територію та музичну форму. У ній можна почути прагнення складати композицію з багатьох присутностей, а не нав’язувати пам’яті єдиний образ. Візуальна тиша зали запрошує розподілити увагу між видимим і тим, що могло б звучати, хоча сама візуалізація не розкриває звукового змісту.

У цій подорожі ескіз пов’язує інсталяції із землі з аудіовізуальною співпрацею Патріка та Лейфа. Він пропонує можливий простір для їхнього діалогу: образ залишає екран і стає ситуацією. Це прочитання стосується потенціалу пропозиції, не визначаючи наперед стадії її втілення.

Наступні жести

Долоні й земля

Зліпки долонь тримають кулю землі. Архіви перформансів і проєкти за участі публіки продовжують цей жест: утримати спільний світ у долоні. У документах попередні перформанси пов’язані з Aicha, а інший проєкт долонь — із Jonna та leif.e.boman.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Світ на рівні долоні

Долоня змінює масштаб території: те, що здавалося неосяжним, раптом вміщується в жесті. Куля землі може нагадувати про світ, який довіряють, дарують або оберігають. Ці прочитання залишаються відкритими; вони не подаються як висловлювання самих митців.

Зліпок зберігає тілесну форму, водночас відокремлюючи її від тіла. Він створює інший різновид сліду: присутність, яку можна передати, зібрати поруч з іншими, виставити. У проєкті за участі публіки неповторність кожної долоні могла б опиратися одноманітності серії.

Цей напрям веде від зібраної матерії до спільного жесту. Увага переходить від походження до взаємин: хто приймає, хто несе, хто передає далі? Зв’язок із Forgotten Memories можна прочитати саме в цьому інтимному масштабі. Нову форму участі ще належить розробити.

Лід / клімат

Лід, земля, світло і звук: документи досліджують інсталяцію, у якій зміна матерії робить клімат чуттєво відчутним. Існує кілька варіантів із різними географічними відсиланнями. Тут вони залишаються напрямами пошуку.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Споглядати тривалість

Лід вводить у подорож матеріал, стан якого може змінюватися на наших очах. Там, де архів зберігає слід, танення робить відчутним зникнення. Цей контраст можна прочитати як спосіб наблизитися до часу: зберегти, перетворити, втратити.

Така інсталяція могла б запросити до неквапливої уваги до малих змін, а не до видовищної події. Світло й звук надали б цим змінам чуттєвого масштабу. Це прочитання можливостей проєкту, а не опис завершеного задуму.

Тема продовжує нитку TRACES, обертаючи її: йдеться не лише про те, як читати те, що залишається, а й про те, як дивитися на те, що перестає залишатися. Крихкість стає питанням сприйняття. Абстрактний рисунок на сайті супроводжує це прочитання; це не фотографія здійсненої інсталяції.

Оселитися у звуці

У «Звуковому калейдоскопі», який задумав Патрік, незалежні джерела звуку утворюють простір слухання, що змінюється залежно від положення відвідувача. Інший напрям поєднує моря, океани, образи та музику. Це два способи уявити занурення в масштабі тіла.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Рухатися всередині композиції

Задуманий Патріком «Звуковий калейдоскоп» переносить композицію у простір. Незалежні джерела не обов’язково звучатимуть однаково в кожній точці. Рух відвідувача може наближати одні звуки, залишати інші на відстані й відкривати нові.

Ця ідея перегукується з Colorium через роль точки спостереження, що стає тут точкою слухання. Твір уже не зводився б до сталої послідовності: зустріч із ним відбувалася б фрагментами, у часі, який частково обирає саме тіло. Це прочитання зв’язку між двома пошуками, а не оголошення про вже сформований спільний твір.

Напрям морів та океанів відкриває інше співвідношення образів, даних і музики. Ці дві ідеї зближені тут завдяки просторовому й чуттєвому потенціалу, без припущення, що вони мають злитися. З рештою подорожі їх поєднує запрошення увійти у сприйняття, а не залишатися перед ним.

Атлас на окремій сторінці, якою можна поділитися
IVКінозалаОбраз + звук

Дайте собі час
увійти всередину.

Чотири входи в діалог образів і музики. Оберіть фільм, надягніть навушники, звільніть простір для сприйняття.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Слід змінює ритм

SPÅR переносить на екран пошуки кольору й прозорості, пов’язані з La Traverse. Фільм можна сприймати не так як історію, як перехід між візуальними станами. Тривалість надає формам дихання, яке нерухоме зображення залишає самому погляду.

Фільм пов’язує світловий об’єкт із його аудіовізуальним перетворенням. Дивитися означає також чекати: впізнати форму, втратити її, знову знайти відлуння. Твори може об’єднувати не тотожний мотив, а те, як один матеріал породжує різні досвіди.

Таке прочитання не передбачає ані прихованого сценарію, ані незадокументованого оповідного наміру. Воно запрошує стежити за переходами, дозволити музиці й образу разом творити тривалість, а потім знову віднайти частку цієї рухливості в Colorium.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Одна форма кличе іншу

Подвоєння й симетрії запрошують бачити форми як присутності, що відповідають одна одній. Подібність — не тотожність: погляд шукає те, що повертається, і те, що змінюється. Цю несталість можна прочитати як діалог, що триває, не замикаючись у єдиному образі.

Фільм відлунює шарами Colorium, але замінює рух довкола об’єкта перетворенням у часі. Зв’язки між елементами важать не менше за кожну окрему форму: близькість може стати напругою, віддалення — подихом.

У TRACES таке прочитання надає діалогу чуттєвого виміру: йдеться не лише про співпрацю між людьми, а й про спосіб співіснування відмінностей. Це шлях, запропонований глядачеві, а не остаточне пояснення народження фільму.

Відкрити прочитання твору

За текстом Patrick Chartol та Лейфа Бомана

Голос Землі — Сараєво 1992–1996

Still Remember вшановує жертв облоги Сараєва, що тривала з 5 квітня 1992 до 29 лютого 1996 року. Фільм повертається до шести інсталяцій, створених Лейфом та Аїшею Боман у 1996–1998 роках навколо спільної ідеї: дати Землі голос.

Працюючи з архівами, які йому передав Лейф, Patrick Chartol оживляє та перекомпоновує фотографії, зроблені Лейфом та Аїшею у воєнному Сараєві: зруйновані будівлі, позиції снайперів, обличчя загиблих молодих солдатів. Композиції, створені зі звуків Землі, супроводжують ці образи, повертаючи подих пам’яті.

У SOIL — Sound of Inner Life — дані аналізу зразків ґрунту стають звуковим і візуальним матеріалом. Ця соніфікація поєднує мистецтво, науку та пам’ять. Виходячи за межі Сараєва, Still Remember говорить про страждання всіх воєн, крихкість миру та необхідність емпатії: ми живемо на одній планеті.

Відкрити сайт Amygdala Збірка фільмів
VЗустріч і відлунняArgenteuil · 2017

Два погляди.
Спільний ґрунт.

Студія La Traverse в липні 2017, картини та інструменти
La Traverse, липень 2017 · Світлина майстерні

Усе починається з місця для спільних пошуків.

У липні 2017 року Патрік запрошує leif.e.boman приєднатися до мистецької резиденції в La Traverse, організованої на запрошення Діани Руїс Піно. Ця зустріч відкриває тривалий діалог між матерією, образом і музикою.

Відкрити прочитання твору

Можливе прочитання · редакційна інтерпретація

Майстерня як простір переходу

Фільм про роботу в майстерні пропонує інший погляд на твори: крізь їхнє становлення та місце, де зустрічаються різні практики. Майстерня — це більше, ніж тло. Предмети, інструменти й сусідство роблять відчутним перехід від ідеї до форми.

У TRACES повернення до La Traverse нагадує, що діалог матеріалів, образів і звуків укорінений також у зустрічі. Концептуальна тяглість сайту не стирає конкретної праці: пробувати, зближувати, дивитися знову. Фільм можна сприймати як вхід у цей час пошуку.

Таке прочитання не перетворює кожну зняту мить на пояснення всього проєкту. Воно залишає місце для спроб і для того, що передує твору. Після фільмів та інсталяцій повернення до майстерні дозволяє знову побачити їхній людський, відкритий і спільний вимір.

Образи · Музика · Експерименти

Patrick
Chartol

Знайти картину в реальності, створити світловий об’єкт, продовжити образ у звуці. Практика, що вільно рухається між формами.

Земля · Інсталяції · Звукова творчість

leif.e.
boman

Поєднувати місця через їхню матерію. У SOIL зібрана земля, її аналіз і просторові композиції відкривають мистецьке дослідження світу та його пам’яті.

Композиція · Оркестрова музика

Bohdana
Frolyak

Музика української композиторки посідає центральне місце в Amygdala. Її оркестрові твори зустрічаються з образами Патріка та звуковими пошуками leif.e.boman, відкриваючи ще один вимір їхнього діалогу.

Діалог триває

А якщо увійти
всередину твору?

Об’єкти, світло, фільми, звукові простори: виставкова подорож, яку можна уявити разом. Запрошення дивитися, слухати й відчувати.

Повернутися до подорожі